З питань замовлення книжкової продукції звертатися за телефонами:

(044) 428-01-74
(093) 107-53-97
(096) 785-46-63 Тетяна
(068) 964-11-96 Віктор

zakaz@owk.com.ua

Захист авторського права: цивільно-правовий аспект

Відповідно до статті 51 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за порушення авторського права передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Умовою настання цивільно – правової відповідальності є наявність цивільного правопорушення. Головною ознакою цивільного правопорушення є те, що внаслідок суспільно шкідливого, протиправного діяння спричиняється шкода майновим і особистим немайновим правам фізичних та/або юридичних осіб.

Основною метою цивільно – правової  відповідальності – є не покарання за недотримання встановленого правопорядку, а відшкодування заподіяної шкоди. 

Особливостями цивільно-правової відповідальності є: майновий та компенсаційний характер, відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 431 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену ЦК України, іншим законом чи договором. 

Кожна особа відповідно до ст. 16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права, в тому числі і порушеного права інтелектуальної власності. Така категорія справ, залежно від суб‘єктного складу учасників (сторін), розглядається або в порядку цивільного, або в порядку господарського судочинства.

Способи порушення авторського права, що є підставою для судового захисту, а також заходи, що можуть бути застосовані з метою захисту таких прав, передбачені ЦК України (наприклад стаття 432), але найбільш детально вони визначені в Законі України «Про авторське право і суміжні права».

Відповідно до статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського  права,  що дає підстави для судового захисту, є: 

   а) вчинення будь-якою  особою  дій,  які  порушують  особисті немайнові та майнові права суб'єктів авторського права; 

   б) піратство у сфері авторського права - опублікування, відтворення, ввезення на  митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у  тому  числі комп'ютерних програм  і баз даних);

   в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору; 

   г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб,  які мають авторське право, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних); 

   д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права; 

   е) будь-які  дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; 

   є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права чи особи, яка здійснює таке управління; 

   ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права, з яких  без дозволу суб'єктів авторського права вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

Особа, чиї авторські права порушені, має право звернутися у встановленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Для того, щоб захистити свої порушені права, особа, згідно статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», має право:

   а) вимагати  визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право чи  створюють  загрозу їх порушення; 

   б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та  (або)  припинення  дій,  що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення; 

   в) подавати позови про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди; 

   г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій; 

   д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України; 

   е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 

   є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та судові рішення щодо цих порушень; 

   ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження; 

   з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права.

 Відповідно до цього суд має право постановити рішення про: 

   а) відшкодування   моральної   (немайнової)  шкоди,  завданої порушенням авторського права,  з визначенням розміру відшкодування; 

   б) відшкодування  збитків,  завданих  порушенням  авторського права; 

   в) стягнення із порушника авторського права доходу, отриманого внаслідок порушення; 

   г) виплату компенсації,  що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних  заробітних  плат,  замість  відшкодування збитків або стягнення доходу; 

   д) заборону опублікування творів,  їх виконань чи постановок, припинення їх    розповсюдження,    вилучення   (конфіскацію)   контрафактних примірників творів та обладнання   і  матеріалів,  призначених  для  їх  виготовлення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо,  якщо  у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав; 

   е) вимагати  від осіб,  які порушують авторське право позивача,  інформацію про третіх  осіб,  задіяних  у виробництві  та розповсюдженні контрафактних примірників творів,  засобів обходу технічних засобів  та  про канали розповсюдження.

Суд в процесі розгляду справи,  може  постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми,  присудженої судом на  користь позивача.  Сума  штрафів  передається  у  встановленому порядку до Державного бюджету України.

Дуже гострим є питання, що полягає в оцінці судом суті порушення, адже тут відіграють роль кілька чинників, кожний з яких може дуже сильно вплинути на остаточне рішення:

- суб’єктивна думка кожної людини (зокрема, судді) про те, що саме вважається тяжким порушенням, а що легким, адже визначення ступеня серйозності порушення авторського права прямо залежить від позиції сторін в судовому процесі, ставлення суспільства до правопорушення і від особистої думки суду;

- розмір завданої моральної шкоди, який і без того є дуже спірним питанням в будь-якому судовому процесі.

Ще одним складним питанням є визначення  розміру майнової шкоди, що була завдана особі внаслідок порушення її прав інтелектуальної власності. Тут очевидною є необхідність застосування відповідної категорії знань, що допоможе визначити конкретний її розмір. Тож доречним буде провести експертизу з цього питання. 

Безумовно, механізми та способи цивільно – правового захисту порушених авторських та суміжних прав підлягають подальшому вдосконаленню, з урахуванням теоретичних напрацювань вітчизняної та зарубіжної юридичної науки, а також судової практики судів України та міжнародних судових установ.

Законодавство